Звичайно, до створення справжніх равликових електростанцій ще досить далеко, але, на думку дослідників для забезпечення живлення мікросхем і перетворення тварин в справжні пересувні датчики для контролю над змінами рівня параметрів навколишнього середовища. Дослідники зі Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю в ході проведення численних дослідів провели імплантацію в десять піддослідних равликів мініатюрні біопаливні осередку, що здійснюють свою діяльність на основі окислення глюкози знаходиться в гемолімфі.
В Надалі вчені вивели контакти від анода і катода даних осередків були виведені назовні через невеликі отвори в раковині. У результаті цього протягом тридцяти хвилин від кожної равлики дослідники отримали потужність до восьми мікроват, але буквально через кілька хвилин дана потужність починала різко зменшаться. Головна причина подібного явища полягає в тому, що досить швидко стоншуються запаси цукру розміщених в безпосередній близькості від поверхні електрода.
Но при цьому потрібно відзначити, що якщо равлик продовжувала рухатися і харчуватися, то вона в короткий проміжок часу успішно восполняла первісний рівень глюкози. На невеликому рівні потужності дана равлик може тривалий проміжок часу виробляти електричну енергію. Крім цього виробництво електричної енергії не завдає шкоди самій равлику.
В даний час равлики розглядаються дослідниками як справжні живі сенсори для забезпечення моніторингу навколишнього середовища. В інших випробуваннях вчені розглядають равликів в автономних кіборгів-розвідників. На поточний момент здійснено чимало дослідів, які увінчалися успіхом. Равлики в лабораторних умовах здійснювали вироблення електричної енергії протягом декількох місяців поспіль.