Дослідження Сатурна і Юпітера привели вчених до можливого висновку про те, що на цих планетах можуть йти алмазні дощі. І цілком імовірно, що всередині цих небесних тіл плескаються цілі алмазні моря з справжнісінькими алмазними айсбергами.
Ета гіпотеза може виявитися справедливою і для більшості гігантських планет Сонячної системи, в тому числі і для Урана з Нептуном.
Впервие «алмазна» здогадка була висунута вченими 30 років тому. На підставі атмосферних моделей було встановлено, що показники температури і тиску на Нептуні і Урані створюють всі необхідні передумови для перетворення вуглецю в алмаз. Але от відносно Юпітера і Сатурна ситуація була не настільки визначеною. Тому співробітники Каліфорнійської інженерної компанії, на чолі з Моною Деліцкі, обробили всі відомі дані щодо цих планет. Аналіз показав, що «алмазні берега» тут можуть бути не тільки фантазією.
Електріческіе розряди у верхніх шарах атмосфери призводять до випадання опадів з сажі. Ці частинки вуглецю опускаються вниз, де тиск і температура досягають критичних значень, і починається процес їх трансформації в алмази. Причому, згідно з розрахунками, зростання алмазів може тривати до розмірів айсберга. Такі алмазні брили з часом опускаються в такі розпечені області, де температура досягає 8000 К (вище, ніж на Сонці), і алмази починають «танути», утворюючи справжні алмазні моря.
Верна чи здогад астрономів - стане відомо в найближчому майбутньому, оскільки нові земні технології вже дозволяють створювати умови, максимально наближені до таких на Сатурні. І експериментальна техніка дозволить дати відповідь на питання, що цікавлять учених питання.